Мрії, перспективи та реальність тернопільського бізнесу

Тернопільські підприємці нарікають, що програм підтримки малого і середнього бізнесу немає. Влада підтверджує – таку програму лише планують прийняти. Однак є безліч можливостей отримати іноземну грантову підтримку, якою тернопільський бізнес не дуже користується.

- Які програми були б цікавими тернопільському бізнесу? – запитує тернопільський підприємець Володимир Ясний. - Передусім це програми кредитування під малий відсоток, виділення земельних наділів під виробництво з підведенням електрики, із організації сертифікаційного центру щодо видачі євросертифікатів... Ще можна накидати декілька... Але чи те, що нам цікаві такі програми, дасть якийсь зворотний зв'язок із боку влади?

Зазвичай у Європі є загальноєвропейські та національні програми підтримки малого і середнього бізнесу (далі — МСБ). Але національні програми не можуть порушувати загальних вимог. Наприклад, допомога підприємствам не може перевищувати 10 і 20% для середніх та малих підприємств відповідно від планованих витрат. Однак, хоча підприємства прагнуть передусім фінансової підтримки, ЄС підкреслює важливість власне нефінансової підтримки МСБ. Це і надання консультацій, і спрощення доступу до економічної інформації, і тренінги та освітні програми, і створення інфраструктури. Щодо фінансового аспекту, то це зазвичай полегшення доступу підприємцям до фінансування: отримання кредитних гарантій від держави, отримання кредитів з лояльними кредитними ставками або лояльним умовами, податкові кредити та допомога у залученні акціонерного капіталу через фінансові установи, що спеціалізуються на активах з високим ризиком.

Однією із найпотужніших та найперспективніших програм підтримки МСБ від Євросоюзу є так звана COSME ("Кредитоспроможність МСП"), зазначає аналітик Інформаційної кампанії Stronger Toghether! Денис Горбач. Вона діє з серпня 2014-го до 30 вересня 2020 року. Передбачає допомогу за двома схемами – "Капітал заради росту" та "Схема гарантування кредитів". Перша полягає в тому, що ЄС вкладає кошти у фонди, які готові ризикувати та інвестувати кошти у фірми, які ці фонди вважають перспективними. Особлива увага підприємствам, орієнтованим на експорт. Справа ризикова, але дає змогу молодим підприємствам стати на ноги. Ця програма розрахована на 500 підприємств і 4 мільярди євро. Друга схема полягає в забезпеченні гарантій від ЄС для невеликого чи геть молодого підприємства, яке ще не має кредитної історії чи цінної застави, а тому має мало шансів на кредит від банку. Тож кредитні гарантії від ЄС суттєво збільшують шанси малого бізнесу на фінансову підтримку у вигляді кредиту від банку, а отже, це дозволяє подолати найбільшу проблему молодого бізнесу – залучення фінансування. Середня сума такого кредиту – 65 тисяч євро, а загальна сума фонду – 21 мільярд євро.

Щодо національних програм, то зазвичай вони копіюють на національному рівні ті ж загальноєвропейські. Так і у Британії, де держава дає кошти двом інвестиційним фондам, які кредитують тоді з держгарантією підприємства із відсутньою кредитною історією. Схожа ситуація і в Польщі, де діє Портфельна гарантійна лінія. Суть її – єдиний державний банк видає держгарантії за кредитами для комерційних банків, які можуть без остраху видавати кредити для молодих і гарячих МСБ, які хочуть розвиватись. Але ці кредити не можуть надавати підприємствам, які займаються видобутком вугілля чи виробництвом сировини в агросекторі. Британці також дають кредити на стартапи для тих, хто працює не більше року або лише планує відкриватись під 6% річних на термін до п’яти років. Сума кредиту – від 6 до 15 тисяч фунтів, але не компанії, а людині. Тож отримати його можуть кілька людей з однієї фірми, ще й без бюрократії. Адже все дуже просто: заповнив заявку на сайті, зв’язався з чиновником, який у всьому допоможе, отримав гроші і куратора, який дасть поради, як правильно працювати з кредитом. Як долучитись до цих програм українському бізнесу?

ЄС намагається створити сприятливі умови, аби й українські бізнесмени могли скористатись загальноєвропейськими програмами підтримки МСБ. Але, на жаль, з огляду на ситуацію з курсом валют та інфляцією, наче вигідні європейські кредити можуть стати для українського малого підприємця непідйомними. Хоча ставка 7% на тлі традиційних 24-32% від банків виглядає дуже спокусливо. Доки ситуація з економікою, національною валютою та законодавством в Україні не стабілізується – навряд підприємці будуть радіти перспективам валютного кредиту, виплачувати який треба буде із зароблених гривень у постійно змінних умовах ринку.

Тож можливості для бізнесу є, але ті, що фінансові, – не завжди доступні. А ті, які освітньо-консультативні або у вигляді стажувань – не завжди відомі і розпіарені. У Тернопільській області у 2014-му програми підтримки не затвердили через брак коштів, а програми на 2015-2016 рік на початку травня теж усе ще немає. Тобто проект програми схвалений розпорядженням голови обладміністрації від 12.02.2015 р. №76-од, але сесія облради програму ще не прийняла і коштів не виділила. Проект передбачає виділення на малий і середній бізнес з обласного бюджету 7 млн 910 тис. грн, з районних бюджетів, а також бюджетів Тернополя та Чорткова – 1 млн 30 тис. грн.

Крім того, окремі заходи програми планують здійснити за рахунок коштів Державного фонду підтримки фермерських господарств, коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, коштів замовників та суб’єктів господарювання тощо.

- На жаль, підтримка малого і середнього бізнесу в області зводиться до надання консультацій, послуг, запрошення до участі у семінарах, тренінгах, навчання на курсах цільового призначення, – розповідає начальник управління інвестиційної, зовнішньоекономічної діяльності та міжнародного співробітництва обладміністрації Руслан Кулик. – Організаційно та інформаційно готові підтримувати підприємців і щодо участі у міжнародних програмах, і щодо доручення до грантових програм. Водночас тернопільські бізнесмени скаржаться на те, що влада не лише не підтримує бізнес, але і всіляко заважає йому успішно працювати.

- Нам допомагають усі держустанови, – каже підприємець Сергій Вербицький з саркастичними нотками в голосі. - Вони в поті чола працюють над спрощенням законів та звітності. Днями і ночами розробляють рекомендації, як організовувати бізнес, як працювати з людьми, як вистояти в конкурентній боротьбі, як, не маючи прибутків, сплачувати податки, заробітну плату й обов'язкові платежі. Просто носять того підприємця на руках. Серед особливо старанних - податкова адміністрація, управління прав захисту споживачів, пожежна інспекція, охорона праці, санстанція, різноманітні управління й організації міського та обласного підпорядкування, відділи боротьби з організованою злочинністю, з неорганізованою, з економічною тощо.Основне завдання всіх цих органів - створити нестерпні умови для бізнесу з недосконалим законодавством на рівні кам'яного віку і доїти, доїти і ще раз доїти... А основне завдання бізнесу - показувати всім цим службам, хто що має, і працювати, працювати і ще раз працювати. Тож до ситуації, коли МСБ в Україні буде процвітати, нам ще працювати, працювати і працювати. І бажано на ділі, а не на паперах.